Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року Справа № 912/1146/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. (доповідач)суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.14у справі№912/1146/13 Господарського суду Кіровоградської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Центрбудмонтаж"простягнення 65 776,31 грнВ судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Ісаєв Р.З. - за дов. від 14.01.15;

від відповідача: не з'явилися, проте належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький сталеливарний завод" у серпні 2013 року заявлений позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрбудмонтаж" 65 776, 31 грн., з яких: 23 143,52 грн. неустойки та 42 632,79 грн. штрафу. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на порушення відповідачем зобов'язань щодо своєчасного виконання робіт за договором підряду № 40-15-07 від 06.07.12. При цьому, позивач посилався на приписи статей 193, 216, 222 Господарського кодексу України, статті 530 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 21.10.13 (суддя Змеул О.А.), у позові відмовлено з огляду на відсутність вини відповідача у несвоєчасному виконанні договірних зобов'язань. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.14 (колегія суддів: Кощеєв І.М., Бахмат Р.М., Євстігнеєв О.С.) рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову через наявність вини відповідача у неналежному виконанні зобов'язань за договором.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. - головуючого, Мачульського Г.М., Швеця В.О., постановою від 02.04.14, перевірені судові рішення у справі скасував, а матеріали справи скерував на новий розгляд до суду першої інстанції. Суд касаційної інстанції вказав на не з'ясування судами усіх обставин справи, які входять до предмета доказування при вирішенні даного спору, зокрема зазначив про не дослідження судами обставин, які призвели до несвоєчасного виконання відповідачем робіт, не з'ясування того, чи унеможливило викрадення будівельного обладнання подальше виконання відповідачем робіт, не надання судами оцінки наявності чи відсутності у діях позивача прострочення виконання взятих на себе зобов'язань.

Здійснивши новий розгляд справи, Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 15.07.14, ухваленим суддею Вавренюк Л.С., у задоволенні позовних вимог відмовив. Суд першої інстанції вказав на відсутність підстав для стягнення з відповідача неустойки та штрафу, оскільки порушення відповідачем строків виконання підрядних робіт є наслідком, зокрема крадіжки будівельних матеріалів та несприятливих погодних умов. Разом з цим, суд першої інстанції установив, що прострочення відповідача спричинено порушенням саме позивачем зобов'язань за договором в частині проведення своєчасної оплати будівельних матеріалів. Суд установив відсутність вини відповідача, та факт вживання останнім усіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов'язань за договором підряду. Судове рішення обґрунтовано приписами статей 525, 526, 530, 610, 611, 612, 875 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Сизько І.А. - головуючого, Кузнецової І.Л., Чимбар Л.О., постановою від 06.11.14, перевірене рішення у справі залишив без змін, а апеляційну скаргу позивача залишив без задоволення.

Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на те, що роботи мали бути виконані до 15.10.12, однак у встановлений строк та у визначених об'ємах роботи не виконані. Скаржник не погоджується з оцінкою судами акта виконаних робіт від 30.11.12. Скаржник вважає хибним і твердження апеляційного суду про те, що прострочення відповідача відбулось за обставин, які виключали можливість виконання ним робіт. Наголошує скаржник також на тому, що відповідач не звертався до позивача з приводу порушення строків оплати. Водночас, скаржник вказує на те, що відповідач згідно з пунктом 4.5 договору мав звернутися до позивача з проханням щодо перенесення строку виконання робіт та відповідно до пункту 11.1 договору оформити такі зміни письмово.

На виконання вимог ухвали Вищого господарського суду України від 23.12.14, скаржником надано платіжне доручення від 21.01.15 на підтвердження доплати ним судового збору у розмірі 274,05 грн.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрбудмонтаж" відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. та пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права. Судами попередніх інстанцій установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 06.07.12 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центрбудмонтаж" - підрядником та Публічним акціонерним товариством"Кременчуцький сталеливарний завод" - замовником, укладений договір підряду №40-15-07 на проведення робіт, за умовами якого, з урахуванням додаткової угоди від 09.08.12 №1, підрядник зобов'язався здійснити своїми силами і засобами роботи з ремонту покрівлі ФЛЦ у вісях 33-46 (6 прогін) і у вісях 3-33 (4-6 прогін); Е2-Ж2, Е2-Д3, 3-10 за виключенням покрівлі ліхтарів ПАТ "КСЗ", і здати замовнику у встановлений термін об'єкти у відповідності до проектно-кошторисної документації (додаток №4), технічного завдання (додаток №2), графіку виконання робіт і оплати за поставлені підрядником матеріали (додаток №5), а замовник зобов'язався передати підряднику, у встановленому договором порядку, затверджену проектно-кошторисну документацію, необхідну для виконання робіт з ремонту покрівлі, а також прийняти від підрядника згідно з актом виконаних робіт об'єкти та оплатити виконані роботи, згідно з умовами договору. Пунктом 2.1 договору визначено, що ціна робіт встановлюється в кошторисній документації і складає 1 408 068, 00 грн, з ПДВ. Проектно-кошторисна документація, технічне завдання та графік виконання робіт і оплати за поставлені підрядником матеріали є невід'ємною частиною договору. Пунктами 2.2, 4.1 договору визначено, що замовник здійснює попередню оплату підряднику в сумі 100 000 грн, з ПДВ; роботи повинні бути виконані в термін 92 календарних дня згідно з графіком виконання робіт і оплати за поставлені підрядником матеріали; початок виконання робіт - не пізніше 3-х календарних днів після проведення попередньої оплати замовником згідно з пунктом 2.2. договору. Пунктом 2.3 договору сторони передбачили, що оплата за матеріали, що поставляються на об'єкт замовника підрядником, проводиться замовником упродовж двох банківських днів з моменту виставлення підрядником рахунку, згідно з графіком виконання робіт і оплати за поставлені підрядником матеріали. Пунктом 3.2 договору визначено, що замовник за умовами договору підряду зобов'язаний вказати підряднику місце розміщення та складування будівельних матеріалів і пристроїв, необхідних для виконання робіт. Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що датою виконання робіт вважається дата підписання сторонами акта виконаних робіт. Згідно з пунктом 4.4 вказаного договору, при не своєчасному початку виконання робіт з вини підрядника, недотриманні підрядником строку виконання підрядних робіт з вини підрядника, а також терміну закінчення робіт з вини підрядника, замовник попереджає підрядника про порушення умов договору і має право розірвати договір в односторонньому порядку та вимагати відшкодування збитків. Пунктом 4.5 договору сторони узгодили, що при виникненні обставин, що не залежать від підрядника і перешкоджають виконанню його зобов'язань у встановлений термін, підрядник має право ставити перед замовником питання про перенесення термінів завершення робіт. Пунктом 11.3 договору сторони встановили термін дії договору до 31.12.12. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрбудмонтаж" 65 776, 31 грн, з яких: 23 143,52 грн неустойки за порушення строків виконання робіт та 42 632,79 грн штрафу за прострочення виконання робіт за договором від 06.07.12. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона, боржник, зобов'язана вчинити на користь другої сторони, кредитора, певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, за приписами якої однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є договір. За приписами статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить і стаття 180 Господарського кодексу України. Згідно зі статтею 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик, фронт робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами стаття 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки.. Судами установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що пунктом 10.2 договору від 06.07.12 сторони погодили відповідальність підрядника, а саме: за порушення строків виконання робіт з вини підрядника, встановлених у пункті 4.1 договору, сплачує замовнику неустойку в розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожен день; за прострочення виконання робіт, з вини підрядника, понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт. Отже, укладаючи договір від 06.07.12 сторони погодили, що нарахування замовником неустойки та штрафу за прострочення виконання робіт підрядником можливе за умови наявності вини останнього в такому простроченні. За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Згідно зі статтею 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Статтею 614 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з приписами статті 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дослідивши повторно усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, судами попередніх інстанцій установлено, що за умовами договору підряду, з урахуванням додаткової угоди №1, роботи повинні бути виконані підрядником до 15.10.12. Як убачається з матеріалів справи, підставою позову товариством визначено порушення відповідачем строків виконання робіт, у зв'язку з чим позивачем нараховані штрафні санкції на підставі договору від 06.07.12. Втім, як установлено судами у простроченні виконання підрядником робіт відсутня вина відповідача, адже останнім вживались усі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язання. Так, судами установлено, що прострочення відповідача мало місце через перешкоди, які виникли при проведенні робіт, зокрема погіршення погодних умов, що підтверджується підписаними сторонами актами про призупинення виконання робіт від 13.08.12, 28.08.12, 29.08.12, 08.10.12, 09.10.12, 14.10.12, 15.10.12, 30.10.12; викрадення будівельного обладнання, виявлені 19.07.12, 01.10.12 та 02.10.12. Як установлено судами, ці обставини не залежали від відповідача, однак вплинули на своєчасність виконання ним робіт. Установлено судами і те, що листом від 02.08.12, з огляду на крадіжку інструментів, у зв'язку з чим виникло відхилення від графіку на 10 днів, відповідач запропонував позивачеві графік виконання робіт, що необхідний для забезпечення дотримання вже існуючого графіку, однак запропонований відповідачем графік позивачем не погоджено, тобто не вжито заходів з метою завершення виконання загального обсягу робіт у строки, визначені договором. Окрім цього, листом від 17.09.12 підрядник повідомляв замовника про призупинення виконання робіт через незадовільні погодні умови. Разом з цим, судами установлений і факт прострочення позивача, а саме несвоєчасне проведення замовником оплати за поставлені відповідачем матеріали, які необхідні для виконання підрядних робіт, що, як установлено судами, позбавило відповідача можливості своєчасно придбавати наступні партії матеріалів та вчасно виконати роботи за договором. Про те, що несвоєчасна оплата позивачем будівельних матеріалів, перешкоджала відповідачеві виконувати роботи за договором, свідчить і отриманий позивачем 09.10.12 лист, в якому відповідач через несвоєчасну оплату позивачем матеріалів, просив дозволити виконання підрядних робіт з матеріалу замовника, і підписати про це письмову угоду. При цьому, судами підставно враховано, що кількість днів затримки позивачем оплати за матеріали значно, більше ніж у шість разів, перевищує строк прострочення підрядником виконання робіт, за які позивачем нараховані штрафні санкції. З огляду на те, що суди обох інстанцій установили відсутність вини відповідача у простроченні виконання робіт, висновок судів про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій визнається правомірним. Щодо доводів скаржника, то касаційна скарга не містить посилань на порушення та невірне застосування судами норм матеріального права, а доводи касаційної скарги не спростовують установлених апеляційним судом обставин справи та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Відповідно до частини 2 вказаної статті касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається. Витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.14 у справі №912/1146/13 залишити без змін.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець